Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
Ох, бро, ты не поверишь, что со мной произошло! Шоу, от которого астрал мне вцепился за глотку и не отпускает, я тебе скажу. Это история, в которой я получил какие-то новые навыки. Представь себе, бро, я взял себе закладки - псилоцибиновые грибы, и все полетело в космическую жопу.
Все началось, когда решил припариваться и оторваться на полную катушку. Поблизости была благодарная компания, которая меня тянула вниз. Здесь и мефедрон был всегда на подходе, и никогда не знаешь, куда влезешь. Но я шел против течения, решил одержать победу над этой темной жизнью.
Купил я эти грибы, бро, откуда-то с глубины Чернобылища, и начал готовиться к своему мистическому путешествию. Закрылся в своей комнате, включил дорогущую светомузыку, чтобы сформировать нужную атмосферу. Сел на свою патлатую постель и принял первую дозу этого чуда.
Сначала ничего не чувствовал, а потом вдруг - бац! Ощущения, бро. Целый океан форм, цветов и звуков окутал меня. Я окунулся в свой внутренний мир, и в нем я стал непобедимым Тайсоном!
Но в этот вечер было судьбоносное событие, бро. Решил я позвать своего давнего друга на этот спиральный карнавал. Пришел он весь конопляный, вся душа его была на седьмом небе, и понимаешь, в таком состоянии байтить его было особенно интересно.
Ну, и я, когда сознание привиделось мне, решил подшутить над ним. Такой шанс остается не часто, знаешь ли.
Мы сидели, закусывали мангалом, а я усмирно выдавал с губ патлатые философские мысли. Ухо у него такое патлатое, бро, висит, мнется - идеальное место для эксперимента. Я прикинулся Тайсоном, подался вперед, и... слоп, откусил ему ухо!
Он, естественно, истошно закричал, неожиданность подействовала на него весьма радикально. Не знаю, что со мной тогда произошло, но, видя его реакцию, я стал сразу приходить в себя. Залпом выпил пол-литра водки, чтобы осознать, что я только что сделал.
Охуеть, бро! Что я сделал?! Глаза его настолько горели желчью, что я понял - сейчас будет плохо. Я попытался извиниться, трубку курнул, но это не помогло. Вместо того, чтобы сказать, что все хорошо, он выругался и ушел.
Теперь у нас с ним отношения через трубку. Он меня не понимает, не принимает. Это был мой самый страшный косяк, бро. Слава богу, он не пошел в полицию, а то за такое - минимум третий ремень по попе. Даже с наркотой надо быть осторожнее, иначе можно испортить отношения с другими людьми. Ведь дружба и наркотики - вещи несовместимые. Теперь я стараюсь не дергаться от всего, что мелькает перед глазами, а работаю над собой и своим характером.
Эта история, бро, научила меня уважать других, особенно когда они находятся в уязвимом состоянии. Мы все люди, и каждый имеет право на свою индивидуальность, свои границы. Научился я тому, что надо быть осторожным с тем, что принимаешь, и не байтить окружающих только ради собственной забавы.
Итак, бро, вот такая история. Я приобрел новые знания, но это было слишком высокой ценой. Теперь мне остается только жить с чувством вины и пытаться исправить все неправильно сделанное.